А зорі величезні зовсім близько…
Навшпиньки – і дотягнешся рукою…
Бач, Небо опустилось низько-низько
І світиться нічною чистотою…
А зорі Світ засіяли собою…
Землі немає… Все навколо – Небо…
І Час скрипить старезною гарбою…
Чумацький стеле пухом, наче лебідь…
А зорі яскравіють безумовно,
То мерехтять, то вниз спадають стрімко…
І торжествує Тиша… Ніч бездонна…
Душа Людини в Небі теж, як зірка…
А зорі величезні зовсім близько…
Їх так багато… Тільки Небо й зорі…
Душа Любов співає, наче Пісню,
І тане в безумовнім, неозорім…
20.08.2015
А зорi величезнi зовсiм близько
© Copyright: Катерина Жебровська, 2016
Свидетельство о публикации №116062904765
Свидетельство о публикации №116062904765
Рецензии
Вишукано! Читати такі вірші, дійсно, це насолода!
Дякую, Катерино!
Татьяна Кострица-Мереуца 01.07.2016 10:46 • Заявить о нарушении
Дякую, Катерино!
Татьяна Кострица-Мереуца 01.07.2016 10:46 • Заявить о нарушении