Останн й шлях

В останній шлях провела мати
Сина свого не повернувшися з війни
А мати все сиділа і чекала коли до неї прийде син  і скаже
"Маму,я живий" але лише одні розчарування в пам'яті у неї залишились назавжди
Сиділа мати в одиночку
Сиділа і згадала як вона свого синочку з дитинства доглядала
Згадала як перше слово він сказав
Згадала як перший раз упав
Вона одне ніколи не забуде
Коли до неї з чотирьох дощечок колиску принесли
У цій колисці заснув її синок назавжди
А з ним заснула як у дитинстві мати
Підняли матір з домовини,але та мати ніколи сина свого не забуде
Гадала мати,що їй усе це сниться
Але це не сон,це життя насправді
Взяла у руки мати сина автомат
І за свого сина вона пішла
Україну захищать
Нехай усі це знають й пам'ятають,що за Україну будемо ми до кінця,мені усе це рідним є
Усі ці ріки,гори та моря
Ніхто ніколи не забутий,ніщо ніколи не забуто
За Україну до кінця,по переможного ура
Нехай шампанським доверху наповнить келихи народ
Нехай усі як один скажуть Україно вперед
Ніколи воїн не буде забутий,вчинок його залишиться в пам'яті у нас назавжди
Нехай до мати кожної прийде синочок,нехай він скаже що він живий
Завжди нехай радіють діти жовто синьому полотну
Нехай у всесвіті нігде і ніколи не буде війни
Нехай мир і спокій запанують в світі
Нехай діти,мирному небу радіють
Радійте діти,колоску золотому
І нехай ніколи ви не побачте сльозинку на обличчі матері своеї
Усі помремо ми колись,але нехай не на війні