Дивлюся на доспілу я шовковицю
не тільки з апетитом - із цікавістю
і черевом, і розумом полізу я,
порівнюючи дерево й поезію:
чим гілка вище, тим принади більші,
чим задум вище, тим сильніші вірші,
і яскравіші... Ягоди поїв
і найгарніші, і най, най... Бо їм
своє життя продовжити в мені.
Але про них написані пісні,
чим далі я відходив, тим сумнішали:
що не поласував я найсмачнішими!
18.06.2016
Повiсть про поета i шовковицю
© Copyright: Игорь Герасименко Кременчугский, 2016
Свидетельство о публикации №116062705373
Свидетельство о публикации №116062705373
Рецензии
Цікавий задум... незвичайні образи!
Але ж висновок напрошується - скільки не старайся, всього найсмачнішого не з"їси!
Нила Волкова 30.06.2016 20:30 • Заявить о нарушении
Але ж висновок напрошується - скільки не старайся, всього найсмачнішого не з"їси!
Нила Волкова 30.06.2016 20:30 • Заявить о нарушении
Дякую! А в поезії - найкращого не напишеш!
Игорь Герасименко Кременчугский 02.07.2016 04:45 Заявить о нарушении
Игорь Герасименко Кременчугский 02.07.2016 04:45 Заявить о нарушении