Знедолена Укра на

Знедолена  Україна

Ой, Україно,  ненько  рідна!
Було  життя  твоє  завидне!
Ти квітла при народній владі,
Тепер – занедбана. в западі…
Кати  створили в серці  рану,
Тебе  запродали з майдану!
Аркан наділи на свободу,
Законну розтоптали згоду!
То, може, ти тоді вже вмерла?
Чи  знепритомніла, замерла?

Ой,  Україно,  ненько  ясна –
Ти стала в нас така  нещасна.
Гірка тебе спіткала доля:
Чекає вже нас всіх  неволя…
Сини твої – тож патріоти –
Не  мають  гідної  роботи!
В диму майданнім протинялись,
Свій гімн на лихо  доспівались!
Не знаю я, не знаєш ти –
Куди ведуть тебе кати!

Ведуть тебе. як на заклання,
Панам заморським на зізнання,
Признання в тім  своїй вини,
Що свято вірили всі ми
В свою свободу, незалежність,
Законність прав і необмеженість
Досягнень. прагнень, почуттів…
Та щось народ наш не зумів…
Народ повірив супостату,
Отримав, тож, розбиту хату…
Нині  новітні  фарисеї
Проводять западні затеї,
На площі  нові  Фагіони
Тлумачать нам свої закони:
Куди повинен йти прогрес –
Та мають в тім свій інтерес!
Свої  фінансові  доходи
З демократичної, тож, моди!

За займи – Заходу  хвала!
Але ж ті  гроші – кабала!
Оті  фінансові  бандити
Складають так свої  кредити,
Що з них не вилізти ніколи,
Нам тільки влізти у те коло…
Тож поміч дати треба вміти:
Борги  не виплатять  і  діти!

Країна наша – Україна,
Європи люба то дитина!
А, може, любить її владу,
Яка несе народу зраду?
Твої політики поважні
На перевірку – всі продажні!
Всі на монету спокусились,
Тільцю служити підрядились.

Ой, Україно, ненько рідна!
Ти сподівалась – буде гідна
В новій Європі  твоя  доля!
Та що ж дісталося? Неволя?
З  Європою не будеш рівна:
Ти  їй, квітуча, не потрібна!
Тебе ведуть не до прогресу –
В своїх  корисних інтересах!
Твоїх  синів, чоловіків –
Те сталося  з яких  віків?
Вдягнуть в ярмо мобілізацій,
Та чином підлих провокацій
В війну направлять на Росію…
Тій справі  вороги радіють!..
Чи вистояти там зуміють?
Ми можемо за кілька днів
Лишитися своїх синів!

Тож  ти, знедолена, убога –
Благаєш  милості  у  Бога!
То ти ще, матінко. не вмерла –
Та вже стирчать на тебе жерла
Гармат, ракет і  інша  зброя,
Ще  більше  обіцяє горя!
Чим гірше жити буде нам –
Тим кращий настрій ворогам!

Звела тебе хвороба тяжка,
З  якої  видужати  важко.
Чи пройде та тяжка хвороба?
Чи може довести до гроба?
Прислали вірус добродії
Із  демократії  надієй!
Підбили на шкідливі дії
Оті  добродії – злодії!

В бандитів тих відсутня совість!
Дітям скалічили свідомість!
Отож, творити так  негоже!
Де ж на бандитів кара Божа?
                07.14р.