Забулося все
Так моторошно знову стає на душі,
Коли одинокість стискає і мучить,
Кричати від болю набридло мені,
Дивитись у небо порожнє завжди.
З грудей витісняють серце моє,
Додолу котиться і падає світ,
Усе загниває і тліє на дні,
Забулося все неначе у сні.
Нас топчуть як хочуть,
Повчають сліпі,
Гірка порожнеча
На світлій душі.
Забулося все
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2016
Свидетельство о публикации №116062506116
Свидетельство о публикации №116062506116
Рецензии