Гроза
Свічки гасила на каштанах,
З них плетива всіх варіацій
Струмками ткалися старанно.
Ішла по цвіту я босоніж,
Неначе по м’яких хмаринах,
Пелюсток шовкові долоні
По ступнях гладили невпинно.
Озонний солод китиць білих
Духмяністю розлився ніжно,
І запахом отим схмеліло
Повітря бавилось маніжно.
Птахи принишкли вечорові,
Пісень своїх ще не завели,
Практично вже напоготові
Наповну вилить децибели.
Лиш шум дощу – відгомін літа,
Струмками омивались ноги,
Стелився килим з білоцвіту,
Не обираючи дороги.
Свидетельство о публикации №116062202503
Очень понравилось!
Трогательно!
По душе!
Будьте счастливы!
Пожалуйста, послушайте мою песню "Письмо маме"
Ссылка в Ютубе: письмо маме 1 - you tube
Там на фото пожилая женщина в платке.
С уважением, С.Т.!
Сергей Тёплый 28.04.2023 21:01 Заявить о нарушении