Ця жінка з’являється в білому,
У чорному, в сірому й без…
У сонячну пору і в зливову
Вона – то Спаситель, то Крез…
Ця жінка торкається, мацає,
Голубить рукою, крилом…
Протяжно виспівує… Брязкає
Мантачкою, лезом, дзвінком…
Ця жінка бува – несподівано…
Бува – наче манна з Небес…
Суха, ділова, не – замріяна…
Все знає – хто, нащо і де…
Ця жінка малюється тінями
На серці, бажаннях, стіні…
З слабкими вітається й з сильними…
Зникає в повітрі, в вогні…
Ця жінка приходить до кожного,
Буквально, до кожного з нас…
Рівняє святого й безбожного…
Спливає відміряний час…
18.06.2016
Ця жiнка з являeться в бiлому
© Copyright: Катерина Жебровська, 2016
Свидетельство о публикации №116062004114
Свидетельство о публикации №116062004114
Рецензии