А по венах моїх струменить,
Теплим леготом, щастям і мрією
Світ кохання твого, мимохідь
Щось духмяне і ніжне навіює.
І бринить – чи струна, чи бджола,
Чи далекий, охриплий твій голос,
Розтікається медом смола -
Сік бурштиновий, пещений в солод.
Зорі в небі лягли долілиць,
Свій відкрили довірливо погляд,
Я занурююсь вглиб їх зіниць,
Щоб звільнитись тяжіння земного.
Струменить по венах
© Copyright: Оксана Днистран, 2016
Свидетельство о публикации №116062003883
Свидетельство о публикации №116062003883
Рецензии