М сто спить

В тишині, закутавшись у морок,
На горі Чумацькій місто спить.
Та світанок  вже  засяє скоро –
Моє місто знову забурлить.
А поки що, зморене ділами,
Заколихане турботами надій,
Спить Барвінкове,  уквітчане  піснями,
Закосичене гірляндами із мрій.
Сняться сни – рожеві і ласкаві.
Небо їх  в колисочці гойда.
Струни серця в обіймах стискає,
І в оселі місяць загляда.
Ніч осіння свіжим  холодинням
Наскрізь  пробирає, до кісток.
Шелестить в  деревах  верховинням,
З будня в будень проклада місток.
Час проб;є народження  нового,
Світлого, напруженого дня
Шлях вперед проляжеться  розлого,
Світ казковий нас заполоня.
Міцно спить козацький край пісенний
У новобудовах осяйних.
Спочивай, земля благословенна,
Хай тобі глибокі сняться сни!


Рецензии