Парк шепоче

Тамілі Петрівні Погрібній(Резвін)

Каштанка  рівна  як  струна
В  прямім  куті  до  зваби  липи,
В  нім  дуб,  ялини  і  сосна
Величчю  древності  повиті.

Мільйон  каштанових  свічок,
Кетяги  лип  в  цвіту  духмянім,
Внизу  звивається  ставок,
Шепоче  парк  їм  вічну  славу.

Руїни  храму,  цвинтар,  склепи,
Плач  епітафій  на  камінні…
Тепер  все  інше,  хоч  прикметно -
На  вічну  пам'ять  та  успіння.

Тут  батька  рідного  мого
На  п’єдесталі  вкарбували -
В  війну  багато  полягло
А  чи  безвісними  пропали.

Пройшов  по  липовій  алеї
В  полоні  спогадів  і  мрій
До  школи  рідної  своєї,
Юнацьких  буднів  і  подій.

Ніщо  не  вічне  на  землі
Добро  і  зло,  щастя  і  біди…
Щось  іще  в  пам’яті  моїй
Хоч  на  землі  немає  й  сліду.
5.05. 2016р., Згурівка – Лозовий  Яр.


Рецензии