Який потворний бiлий свiт
Який потворний білий світ,
Кипить жадоба і ненависть,
Неначе слиз і гнів людський,
Згинає і калічить тіло.
Помийна яма серед міста,
Неначе рана у душі,
Гудить прокляття над душею,
Сокирою лупить по кістках.
Не озирнутись у безодні,
Де крик забив роздерті груди,
І люта смерть гнила у піні,
Хапає і ламає спини.
А між страждань і гірких криків,
Убивств, насилля і терору,
Байдужість розправляє крила,
Тамує голод зла й невіри.
Свидетельство о публикации №116061700176