Опівнічна колискова
лине навкруги.
Сплять долини і діброви,
річка й береги.
Спить тихенько сич на гілці
і золуля спить.
Лиш комарик на сопілці
пісеньку дзижчить.
Зорі темне небо вкрили,
не шумить лісок.
Тихо. Вітер свої крила
склав, та колосок
в полі чистім достигає
посеред братів.
Ще й рулади вигравають
сотні цвіркунів.
Вийшов місяць із-за хмари,
став поміж зірки.
Загорілися Стожари
посеред ріки.
Запалив у небі свічку
чарівник-рогач.
Виграє в мілкім потічку,
ніби хоче вскач.
Вже під ранок впали роси
на поля й луги,
на долини і покоси…
Це їй до снаги
чарівниці темній нічці.
Хоч далеко день,
та все блідший місяць-свічка,
вже не чуть пісень…
Скоро легінь-ранок прийде,
Схід пополотнів.
Незабаром й сонце зійде
з-за рясних хлібів.
15.06.2016
Нiчна колискова
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116061509177
Свидетельство о публикации №116061509177
Рецензии