Сварилась так, мов з’їхав з глузду світ...
Мов я насправді грішник з нехрещених.
Я стільки слів в житті не знав перчених,
Не чув їх стільки за багато літ.
- Як ви могли?! Хіба ж то ви – поет?!
Свій жоден вірш не вивчили напам'ять!
Як після цього спілкуватись з вами?!
А я ось знаю – кожний ваш сонет!..
І я постав розгублений, квасний...
Я й справді все лишаю на папері.
Я вийшов, тихо притуливши двері, –
утік писати вірш оцей смішний...
Обурена, або Грiшник
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116061504931
Свидетельство о публикации №116061504931
Рецензии
То і я грішна(жодного напам'ять не вивчила))...
Елена Каминская7 15.06.2016 22:14 • Заявить о нарушении
Елена Каминская7 15.06.2016 22:14 • Заявить о нарушении
Ось таке воно - писати і не вчити...
А ще й із соромом згадувати приказку:
- Сам написав - сам на пам"ять вивчив...)))
Миклош Форма 15.06.2016 22:21 Заявить о нарушении
А ще й із соромом згадувати приказку:
- Сам написав - сам на пам"ять вивчив...)))
Миклош Форма 15.06.2016 22:21 Заявить о нарушении