Алiсин колодязь

Години та хвилини повисли на гілках яких-то дерев.
Тятива перетерлась, і лук мій зламався.
Розстріляні стріли,
Пропали в болотах у пошуках казок.
Спасибі Аліса, пустила в колодязь погрітися.
Лечу, догори дригом між двома небесами,
Де виходи-входи запливали місяць і сонце;
Зустрічаючись, розкланюється
І пливуть до свого відображення далі.
І кожна думає, що там дінці.
Мазками в сутінки змішалась світло,
Перетворюючи мох на стінах в сирень
І літній вечір.
Без розбору з чарівних полиць хапаю
Друзів, переїзди, варення,
Посмішки, зустрічі,
Розкриті книги читаю одночасно.
Вчений ворон наполягає,
Що все нескінченно, хоча й тлінно.
Тут за пряник ніхто не вдарить,
Щоб було по-чесному.
Тут чужих не читають листів,
Хоч пиши на паркані.
І ніхто з нудьги життя моє не обмыслит.
Крізь такі товсті стіни не просочиться горі.
Все у чарівному колодязі: що було, що є і що буде.
Немає його надійніше на світі.
Наберу всього і знову увірую в диво.
Але, - Поверни на місце. – Аліса дивиться серйозно.
І дає мені сагайдак зі стрілами
І новий лук з тетивою міцною.


Алисин колодец

Сама Себе Юлия

Часы и минуты повисли на ветках каких-то деревьев.
Тетива перетёрлась, и лук мой сломался.
Расстреляны стрелы,
Пропали в болотах в поисках сказок.
Спасибо Алиса пустила в колодец погреться.
Лечу вверх тормашками между двумя небесами,
Где в выходы-входы вплывают луна и солнце;
Встречаясь, раскланиваются
И плывут к своему отражению дальше.
И каждая думает, что там донце.
Мазками в сумерки мешается свет,
Превращая мох на стенах в сирень
И летний вечер.
Без разбора с волшебных полок хватаю
Друзей, переезды, варенье,
Улыбки и встречи,
Раскрытые книги читаю одновременно.
Учёный ворон настаивает,
Что всё бесконечно, хотя и тленно.
Здесь за пряник никто не ударит,
Чтобы было по-честному.
Здесь чужих не читают писем,
Хоть пиши на заборе.
И никто скуки ради жизнь мою не обмыслит.
Сквозь такие толстые стены не просочится горе.
Всё в волшебном колодце: что было, что есть и что будет.
Нет его надёжнее на свете.
Наберу всего и снова уверую в чудо.
Но, - Верни на место. – Алиса смотрит серьёзно.
И даёт мне колчан со стрелами
И новый лук с тетивою крепкой.