А ще пече, знаєш, ще пече
і хоч я вже забув твоє лице
та біль, однак, ще серце береже...
навіщо я любив колись тебе?..
іще пече, ще трішечки болить!..
любов же не проходить в одну мить!..
ще згадую як я любив колись,
даремно все просив я "повернись!"
пече... бо серце пам'ятає вечори
коли щасливі разом ми були.
ми зовсім не боялися зими!..
жаль біль не тане як оті сніги...
Ще пече
© Copyright: Петро Романчук, 2016
Свидетельство о публикации №116061402274
Свидетельство о публикации №116061402274
Рецензии