Торкнувся повітря, завмер, і загинув...
Не треба шукати в мовчанні слова
про душу, в яку так невдало поринув,
і світ, де злетіла пуста голова.
Торкнувся небес...
Випадково, без волі.
Ну що тут поробиш, як вмерла душа,
і вітер рятує від злої недолі
у сутінках цього мовчання-вірша.
Торкнувся трави, запалив, відвернувся...
Приходь, моя рідна...
Господь-чарівник
давно би мене у веселці позбувся,
якби я у мряці до того не зник..:)
Дотики
© Copyright: Александр Ноцкий, 2016
Свидетельство о публикации №116061301851
Свидетельство о публикации №116061301851
Рецензии
