Ти на мене дивився згори
Я німіла під поглядом сірим.
Ти зі мною про щось говорив,
Ти мені свої тайни довірив.
Я не вірила в щастя своє
Я не знала,що ж буде далі.
Тихо билося сердце моє,
Стоячи на високім проваллі.
Я втомилась від слів і надій.
Я не вірила в щось позахмарне.
Не чекала якихось подій
І дивилася в небо безхмарне.
В серці знову жила любов,
І душа зацвіла небограєм.
Та побігла по тілу кров,
Розцвітала в мені світлим раєм.
Ти на мене дивився згори
© Copyright: Лина Назаренко, 2016
Свидетельство о публикации №116060904174
Свидетельство о публикации №116060904174
Рецензии