Двері з радістю в завтра відкрию.
Відболіло вчорашнє мені.
Я щасливою бути волію.
Не для мене печалі сумні.
І Надію і Віру закличу,
Простелю для Любові рушник,
Знов Добро оспіваю, звеличу.
Біль і смуток за обрієм зник.
Мов метелик, не лялечка серце,
Так яскраво здіймає крило.
Слово медом на душу, не перцем.
Відійшло, відлягло...
Вiдлягло
© Copyright: Елена Борисенко 5, 2016
Свидетельство о публикации №116060903637
Свидетельство о публикации №116060903637
Рецензии