без назви...
й розмінюють душу також на нулі;
й чужими руками викопують яму на ямі;
й когось, замість себе, штовхають у ями свої.
Загорнута у жовто-блакитну обгортку...
Пригорнута (чи то піджата) до піджака...
Країно, вже тебе не в оренду без строку,
тобою торгують, тепер, з молотка.
Життями торгують на славу (на згубу!)
безмежно-народолюбиві-кати,
що (гусеницями) "розкатану губу",
не знають, як до зубів дотягти.
Вкраіно, невже ти із тих, хто вухами любить?
Чи отруйним дурманом тебе вороги оп'янили?
Чому знову прощаєш, хто безглуздо,безжалісно губить,
й не цінуєш, хто кров'ю й життям тобі вірно служили?
Країно, отямся! З літургічного сну пробудися!
Жахи сновидінь із сЕбе криком рождення зірви!
Ти, на колінах, лиш ревно до Бога молися!
Коли підіймешся, то лише до Волі зови!
(ХТ 15.01.2016)
Свидетельство о публикации №116060804284