Непокiрна

Чому ти вирішив, що я
Покірна буду,… мов рабиня
Що покладу до ніг все вміння.
Моє мовчання,… лиш броня

Від тих образ, що сіє сірість.
Та я не чую мову злу
Не прикувати до стволу
Словами,… що забули вірність.

Що ж, бачиш, я не зовсім та,
Що ти, на милість, все шукав,
Та ти б не жив, коли б не знав,
Як крізь слова біжить ріка.

Ріка, зі струменів сивих,
Що посивіли на неспокій.
Та будуть бігти ще, допоки
Молити будемо про тих…

Кого шукаємо крізь роки
Кого згубили словом грішним,
І промовчали в час невтішний.
Лиш заблукали… в сум глибокий.

Та ти мене вже не забудеш,
Моє бажання жити в крилах,
Нехай і трохи посивілих
Де буду я, там ти…не будеш.
 


Рецензии