Родная степь

Порою тот, кто долго жил у моря,
Считает, что его  красивей нет, -
Я выслушаю мнение, не споря,
Привычно соблюдая этикет…

Зато держу  в уме совсем другое:
Меня у моря не удержит цепь –
Оно прекрасно, только мне чужое, -
В моей крови живёт родная степь…

На ней теперь распаханные нивы,
Лесопосадки, - между них … поля,
Но даже в этом виде так красива
И ароматна Матушка-Земля…

Чем пахнет море? – рыбою и йодом,
А здесь другие запахи плывут:
Степное разнотравье пахнет мёдом
И создаёт в душе моей уют…

Цветёт шалфей дубравный, вязель, чина…
Сестрица вдовья – горькая полынь –
Мне даже улыбнуться есть причина:
Пугали ею люди берегинь…)))

Конечно, берегини любят море…
Мне тоже мил аквамарина цвет… –
Я восхищаюсь им, ни с кем не споря,
Но вовсе ни при чём здесь этикет!.. )

05.06.16


Рецензии
В нас є мудре прислів'я - кожна жаба своє болото хвалить. Нам всім найкомфортніше там де виріс і де наша дідівщина...
Тому, мабуть, Вам і мій "Євшан" рідний, тому що коли я писала мої думки вітали в тих східних степах (там лишились дороги моєї молодості).
Натхнення і нехай Вам щаститься!

Селена Алимдюл   27.06.2016 18:15     Заявить о нарушении
Так воно і є, Людо))) Як народилась у невеличкому степовому хуторі і до 17 років нічого іншого не бачила, то і полин з татарником рідними стали...))) Потім із міста до матінки приїздила багато років... Тому це і лишається в серці на все життя. Вдячна, Людо, за добрі побажання і тобі хай щастить! Наснаги і радощів у віршуванні!

Любовь Берегиня   28.06.2016 02:55   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.