Плаче гірко дощами весна,
Грози небо шматують безжально.
Де та пісня твоя голосна,
Чому дивишся, нене, печально?
Чому твій працьовитий народ
Не живе, а лише животіє,
Від нових та пихатих заброд
Жде добра, і надіється й мріє?
Чи забули твої вже сини,
Що вони з козаків тих великих,
Чому долю кладуть до труни,
Задля користі хамів неситих?
Зупини, врозуми, об'єднай,
Блудословам навчи не коритись
І від них боронити свій край,
Бо несила на сльози дивитись.
У догоду чиїмсь холуям,
Між своїх, ворогів не шукати,
Щоби крові не лити синам,
Та у злобі не йти брат на брата.
Захисти і малих, і старих,
Зупини ті кривавії герці,
Бо велике бажання у всіх -
Жити в мирі, з любов'ю у серці.
Укра нi
© Copyright: Елена Борисенко 5, 2016
Свидетельство о публикации №116060710140
Свидетельство о публикации №116060710140
Рецензии