Теорiя у практицi жива

Життя прожить – не поле перейти,
а на віку немов на довгій ниві.
Пройшли роки, живемо я і ти,
постаршали, хоча й не зовсім сиві.

Давно у кожного уже своє життя,
свої проблеми, інтереси, драми.
Та без минулого немає майбуття,
воно уже довіку буде з нами.

Пригадую, у давнину не раз
„У тебе світла голова“ – казала.
Але то був всього лиш парафраз…
То не любов, бо ти її не знала!

Не мала і не матимеш дітей.
Ну, що подієш, так планида склалась.
І не одна, живеш серед людей,
душа ж завжди самОтньою лишалась.

У тебе цілих два сини зате, –
пригадую іще розмови наші. –
Для мене діти взагалі святе!
Сім‘я, – ти говорила, – повна чаша.

Але коли до діла добрело –
весну і літо зими замінили.
А святості вже ніби й не було
і голова зі світла потемніла…

Як не згадати мудрі тут слова:
Стратегії самі – ніщО без тактик.
Теорія – у практиці жива,
вона лише мозаїка із практик.

Дай Бог тобі усе те зрозуміть
і негаразди всі свої здолати,
із совістю у злагоді дожить
і щоб води було кому подати.

06.06.2016