Тремтіння голосу і дотик льодяний,
він обпікає наче полум'я
і крик із уст зриває.
І вже лишається лиш мить,
яку ніхто з нас не згадає.
Колись зустрінемось уже зовсім чужі,
пройдемо повз лиш поглядом торкнувшись.
З цікавості можливо озирнувшись,
але не оживити більше наших душ німих.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.