Суму сум

                Х  Х  Х


                Отражения древних легенд в сердце народа -
                того ли кто, кто создал дивные образы прапредков
                или проникшегося пониманием и сочувствием на дру -
                гом краю мира, обогащают душу, находя новые краски
                и образы для творений сегодняшнего дня.
                В данном стихотворение прозвучал мотив
                жизненного эпизода Аматэрасу, когда она от отча -
                яния спряталась в пещере, и весь мир погрузился
                во тьму...
                И чудесные мелодии, рожденные скрипками
                работы Амати.
                И пре-красный Крас - Най-кращий - Украшен-
                ний - Прикрашений нашою пам"яттю, бо він і неньо,
                і ненька, и мать, и отец наши.


Сумує сум на гілочці,
Пташеня кривеньке:
Загубив сопілочку
Проміня день - ненько.

У печері спомину
Ма Аматі Красу
Свічечкою поминок
Не гасає - гасне.

І немає сонечка -
З неба терен сіється.
Не згадає донечек
І від синів криється.

Що її засмучує,
Чому серце крається?
Бо сини почубились,
А, з кров"ю не граються.

Бо, доньки на пІдхваті,
А не над колисками.

Шлях Чумацький пихою
Пихкає, виблискує...