Головний біль відкликається на дощі,
моє серце хоче йти до твоїх долонь.
Через тебе я знову пишу вірші,
через тебе всередені знов вогонь.
Як сказати тобі, що хочу я бути поряд:
обіймати тебе, слухати всі промови,
бігти до тебе і разом йти знов на море,
берегти, як дитину, - я на все готова.
Тільки фоном тепер в нас дощить і ніч,
що нечутно шепоче пісні важливі.
Хочу йти с тобою я пліч-о-пліч,
як сказати, що в моєму житті
ти - диво.
В чомусь схожі, а в чомусь такі чужі,
але зрозуміла, що все ж таки я кохаю.
Як захочеш піти, ти тільки мені скажи,
я вже звикла -
такі мене залишають.
так мене залишають
© Copyright: Сова Чурикова, 2016
Свидетельство о публикации №116060610698
Свидетельство о публикации №116060610698
Рецензии