Н.К.
Горобини сiк терпкий
подарує пiзнє лiто.
Землю мороком укрито,
вітер теплий і м’який
обіймає нас за плечі.
Ми удвох, чудовий вечір,
на небесному просторі
мерехтять далекі зорі.
Поміж нами лине мрія
і незаймана надія...
Та надія заблукала,
літо дивне те зів’яло,
розгубилось у роках
по заплутаних стежках.
1979 р.
Сiк горобини
© Copyright: Романовский Юлиан, 2016
Свидетельство о публикации №116060610425
Свидетельство о публикации №116060610425
Рецензии