У могилі сирій
Тісно гнити у могилі сирій,
Почувати тугу на серці,
Що у серці такому живе,
Якщо сльози на німому обличчі?
Я колись ридав уві сні,
Відчуваючи у грудях тривогу,
А тепер порожнеча і відчай,
Заховали обличчя сумне.
Лише люди приходять до мене,
Квіти вітер розносить сухі,
І рушник біля ніг потемнів,
Як розломлений хрест між доріг.
Не знайти більше тіла кістки,
Проростають із мене гілки,
Дивні в небі кружляють птахи,
А душа навіки прикута лежить у землі.
У могилi сирiй
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2016
Свидетельство о публикации №116060309433
Свидетельство о публикации №116060309433
Рецензии