…поламані ребра обіймами долі,
руками, що вчора намацали простір…
із келеха вітру вдихав хто свободу,
ковтаючи потяг вини, наче воду –
мовчав про свій біль до хрипіння у горлі,
від втрати любові лишився голодний
в нескінчений день всіх самотніх історій
став більш нецікавий нікому…
тому що...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116060201190
Свидетельство о публикации №116060201190
Рецензии