Мовчання добрий знак про те...
Що в тебе серце золоте.
Та чи відверто? Розумію...
Сама мовчу,бува німію.
І тільки крапельки дощу...
Шумлять що все таки прощу.
Не відпущу свою я мрію...
Тож все ж,від тебе шаленію.
І ні на мить не відпущу.
У глибині серця сховаю...
Як сильно я тебе кохаю...
І забувать не забуваю.
Та не покажу,ні ж бо,ні...
Дається важко як мені.
Сміятись поряд із тобою,
Пектися наче у вогні.
Пробач,пробач усе мені.
Звертаюсь часто я до неба.
Що верішила,що не треба...
Та й загубилась в глибині.
У тиші,у собі сховалась...
Що так не важко закохалась...
Мов у ві сні.
(Понкратова.О.В.)
Мов у вi снi
© Copyright: Лена Грама, 2016
Свидетельство о публикации №116053103049
Свидетельство о публикации №116053103049
Рецензии