Я шукаю забуте кохання
В тихих вулицях, ліхтарях,
Кличу осінь неначе в останнє,
Зтерши сльози, забувши про страх.
Я шукаю загублене літо
В тихім сяйві міських ліхтарів.
Ти скажи, ну куди ж мені діти
Мертві спогади згублених днів?
Я шукаю розкидане щастя
У чужих негостинних краях.
І безкрайні поля мені сняться
Та морський мій загублений шлях.
Я шукаю забуте кохання
В тихім сяйві пустих ліхтарів.
Кличу знову неначе в останнє
Милі спогади згублених днів...
***
© Copyright: Вероника-Евгения Демидова, 2016
Свидетельство о публикации №116052909443
Свидетельство о публикации №116052909443
Рецензии
Дуже сподобалось, шановна Єво!
Хай засвітяться щирим сяйвом та щастям очі Вашої чудовоЇ, але сумної героїні.
Хай барвисте та шалене кохання увірветься вихорем до її юного серця!
Зі щирою повагою та симпатією.
Евгения Гитальчук-Вирченко 08.06.2016 14:09 • Заявить о нарушении
Хай засвітяться щирим сяйвом та щастям очі Вашої чудовоЇ, але сумної героїні.
Хай барвисте та шалене кохання увірветься вихорем до її юного серця!
Зі щирою повагою та симпатією.
Евгения Гитальчук-Вирченко 08.06.2016 14:09 • Заявить о нарушении