Співала скрипка гарно і ніжно
Мелодія в небо здіймалась.
Може признався хлопчина дівчині,
Що в неї душа закохалась.
Ніжно, так ніжно скрипка звучала,
Мелодія щастям палала,
Вона про любов лише двох віщувала,
За серце та музика брала.
Та раптом сумно заплакали струни
Десь може серця страждали —
Розбилось кохання, сумні лише думи
Їм в унісон звучали.
Нам розкажи, скрипалю, при нагоді,
Як скрипка життя пізнала,
Можливо в життєвому тім хороводі
Любов і розлуку твою показала?
Грала тужливо... Та ти ж і сам знаєш,
Життя, то такi химери —
Сьогодні танцюєш ти і співаєш
А завтра відкрий суму двері.
Мелодію грай скрипко ти не журливу,
Нехай серце в грудях заб'ється.
До дівчини хай повернеться милий
І знову вона засміється.
Спiвала скрипка
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2016
Свидетельство о публикации №116052609232
Свидетельство о публикации №116052609232
Рецензии