* * *
Згадалося все пережите.
Згадалося втрачене все.
Де кінські ступали копита,
асфальтне там нині шосе.
На швидкості вищій машини
курсують звідкільсь і кудись.
І спаленим пахне бензином,
де квітли ромашки колись.
А там, де гніздилися птиці,
смутніють пеньки, як гробки.
І вивівся жовтий горицвіт
на правому схилі ріки.
Неначе покорчені руки,
посохле гілля ясенів.
Мов казку розказую внуку,
як в річці ловили сомів.
І що воно далі там буде,
де в заростях повно сміття?
Невже в неминуче нікуди
веде нас бездумне життя?
***
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052603450
Свидетельство о публикации №116052603450
Рецензии