Единение

         Єднання

– А що нас, предку, навік єднає –
живого й прах?

– Земля, що назву праотчу має.
Варязький шлях.

Ці краєвиди, що ти їх бачиш.
Хліб, що їси.

І подих степу пахкий, гарячий.
І цвіт з роси.

Ще княжа церква, що уціліла,
та панський сад.

Хатини з глини аж надто білі.
Тополі в ряд.

Ще наша гнана співуча мова.
Дотепний жарт.

На щастя знайдена підкова.
Козацький гарт.

І невичерпне пісенне море.
Вишневий цвіт.

І вишиванок чіткі узори.
І „Заповіт”.


Рецензии