Рукавичка
А то нічого, що зима
і що крутий мороз пройма,
а сніг пухкіший вати.
Мов п’яна, хочеш ти сама,
щоб я міцніше обнімав
чи ніс тебе до хати.
Побудь у тому напівсні,
щоб не забутися мені
нізащо і ніколи.
Дорогу, поле і вогні,
і зорі в чорній глибині
згадаю з добрим болем.
О, світе ще школярський мій
у хустці маминій м’якій
з вродливим білим личком,
ти ще від щастя похмелій,
ти загубитися не смій,
неначе рукавичка.
Рукавичка
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052602081
Свидетельство о публикации №116052602081
Рецензии