Дух
В мені говорить дух нетлінний,
що як і зляжу під хрестом,
то все ж не втрачу України
з праотчих степом і Дніпром.
Оту, з дитячих літ знайому
і рідну, й знану до дрібниць
від крівель з прілої соломи
і до софіївських дзвіниць.
І рідномовну, і державну,
ту, що з низин і до узвиш
в душі із нею Ярославна
навічно їхала в Париж.
Бував і я у тих чужинах,
де ніби ті ж поля й гаї,
і вітер з присмаком полинним,
проте лиш схожим, не її.
Дух
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052503288
Свидетельство о публикации №116052503288
Рецензии