* * *
Жінок я завжди лиш любив,
але не зваблював ніколи.
Нелегким кожен був розрив
з пекучим і тривалим болем.
З них кожну щиро поважав,
а то й аж до небес підносив.
І, як жар-птиць чи пишних пав,
Бог свідок, не тягав за коси.
І списку чорного не вів,
що в ньому імена та дати
та ще бахввальних кілька слів,
яку і як вдалося взяти.
Нічого цього не було
в моїх відносинах із ними,
хоч не завжди мені везло.
А знався тільки з золотими.
***
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052501919
Свидетельство о публикации №116052501919
Рецензии