* * *
Ти поділилась радістю зі мною.
І так мені полегшало на серці,
немовби я із силою лихою
зіткнувся й мужньо переміг у герці.
Я в почуттях до тебе послідовний,
бо лиш добра одній тобі бажаю,
бо нас обох спорідненість духовна,
як дві непересічності, єднає.
І ніч, що наша в ній іскриться ватра,
над світом лине Божим полонезом.
То ж чи не так царицю Клеопатру
кохав жагуче недоступний Цезар.
Часом буденність завдає нам болю.
Душі ж лиш царські подавай палати.
Нас не могла в житті не звести доля.
Не міг я, щоб тебе не покохати.
***
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052403512
Свидетельство о публикации №116052403512
Рецензии