* * *
Я шлях тобі для втечі перекрию
Жагуче щоки обцілую й шию
так, як у морі айсберг кораблю.
і нашепочу, що тебе люблю.
Ти під моїми ласками не встоїш,
нітрохи не чужа вже, а моя.
Впадуть додолу кофточка і пояс.
Зарум’яніє знічено зоря.
І ти, мойого духу Дульсінеє,
з медовістю у сонячнім єстві
нарешті станеш все-таки моєю
на тільки нами зім’ятій траві.
Я буду цілувати гарні очі,
твою розкішну розпашілу грудь.
І тільки те, лиш те, що ти захочеш,
і поміж нас, і в світі може буть.
***
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052403415
Свидетельство о публикации №116052403415
Рецензии