* * *
У ній немає фальші ні краплини.
Вона, немов тополька, на виду.
Вона і справді в світі цім єдина,
на щастя нам обом чи на біду.
Не зустрічав я у житті такої,
бо не було такої на землі.
То за таку колись нещасна Троя
в руїнах опинилась і в золі.
Як сонце в неї, як вода джерельна
красиве тіло й золота душа.
У райськім щасті, у вогні пекельнім
мене любов моя не залиша.
То лебедем злітаю з нею в небо,
то задихаюсь на морському дні.
Моєму щастю заздрити не треба,
та недоречні й співчуття мені.
***
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052403071
Свидетельство о публикации №116052403071
Рецензии