* * *
Нікого у житті мені тепер не треба.
З тобою, чарівна, щасливий я вповні.
Як хороше мені, притиснувшись до тебе,
летіти вдалину на зустрічні вогні.
Нехай дорога ця ніколи не скінчиться,
допоки у моїх обіймах ніжна ти,
неждана й дорога, мов спіймана жар-птиця,
що змоги їй нема від мене утекти.
Яка ж зваблива ти, і мила, і солодка.
У мене ще повік такої не було.
Я вдячний небесам за зустріч цю коротку,
за це близьке й п’янке під платтячком тепло.
Хоч будуть опісля гіркі й нестерпні муки,
й розлука упаде, немов на тишу грім.
Ще мить нехай мої порозкошують руки,
допоки смирна ти довірилася їм.
***
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052402980
Свидетельство о публикации №116052402980
Рецензии