* * *
Сльозини, що зібрала ти в кулак,
хустиною змахнула акуратно.
А все ж той самовпевнений дивак
належно оцінить тебе нездатний.
Не побивайся. Лихо це мине,
бо не його ти, а моя кохана.
Твоє обличчя змучене й сумне
ще стане ніби сонечко весняне.
Між нами третій зайвий тільки він,
хоч він так, зрозуміло, не вважає.
Як недоречний до десерту хрін,
таким і він між нами виглядає.
Отож і ти згорьовано не плач.
Ну що тобі його безсилий галас?
За те, що так люблю тебе, пробач.
А те , що мало статися, вже сталось.
Соперник
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052402051
Свидетельство о публикации №116052402051
Рецензии