* * *
А ти, як і у спогади, прийди,
щоб обертом ходила голова.
Прийди тоді, коли цвітуть сади,
чи в час, як вітер листя обрива.
Прийди в хвилину щастя чи біди
й переверни невдалу долю вмить.
І гіркоти позбав мої меди,
втоли жаги моєї ненасить.
Бо скільки літ я сам себе губив,
мов божеволів од нестерпних мук,
що голос твій почути заслужив
і каблучків такий знайомий стук.
***
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052305120
Свидетельство о публикации №116052305120
Рецензии