Ой чому у лузі,квіти заквітали?
Юнака за вроду,дівчата кохали.
Гіркі сьози лили,плакали від болю.
Тихо проклинали дівочую долю.
Ой чому у лузі,трави шелестіли?
Бо кохання вірного,дівчата хотіли.
Юні іще юні,гарні чорноброві...
Дай Боже їм щастя,на доброму слові.
Ой чому у лузі,пашня всім вродила?
Бо дівчина красна.сина породила.
Сина породила,очі сині-сині...
Та не зна чи буде,щаслива віднині.
Ой чому у лузі,негода з дощами?
Бо дівчина плаче,гіркими сльозами.
Ой не плач дівчино,ой не плач кохана...
Іще зажевріє,не раз в серці рана.
Ой чому у лузі,червона калина?
Не забудь дівчино,тай про свого сина.
Не забудь про щастя,не забудь про долю...
Що летять вітрами,по зеленім полю.
(Понкратова.О.В.)
Ой чому у лузi квiти заквiтали?
© Copyright: Лена Грама, 2016
Свидетельство о публикации №116052310426
Свидетельство о публикации №116052310426
Рецензии
