Одна душа, одна...

Пір'їна боривiтру, мовби думка…
гiрчить прозорiсть хмар удалині
і кроки в надвечiр'ї чути гулко,
і очi, тi терновi, ледь сумні…
Одна душа, одна… вузли в'язала,
мигцем питання промайнуло знов…
Де шепіт вітру падає віршами,
кохання мигдалеве віднайшов
чарівний вечір, з усмішкою мага.
Він шовком /в котрий раз/ розшив крило.
То може зникне від дощу спокуса- спрага,
що серденько так довго берегло…

22.05.2016


Рецензии
Мила, браво, аплодую!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Душевно, мелодійно, гармонічно!!!

Лида Скрипка   22.05.2016 17:53     Заявить о нарушении
Лiдочка, щиро дякую!!! Волновалась, многие слова забылись со временем!
Обнимаю!!!
С теплом!!!

Людмила Аристархова   22.05.2016 20:38   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.