Этюд

           Етюд

Кущі безлисті – мов іржавий дріт
між сталінських бараків у гулазі.
Загиблого струмочка тьмяний слід.
Води не більше, ніж у мене в флязі.

І кольору отруйного туман.
Між нафтових потоків кураїна.
Шевченків хрущ, останній з могікан,
ніяк знайти не може України.


Рецензии