* * *
Походили два Івасики над ставом
з палицями від низини до верхів’я.
Де пройшлися, там чарівного не стало,
лиш забиті більш не кумкають царівни.
Опустилась на округу тиша мертва.
Тільки раки й пораділи тій розв’язці.
Двом Івасикам у класі їх четвертім
не далося ні на гич, що є у казці.
Так буденно їм живеться в світі білім.
Ані дива не дивують, ані вісті.
Пролітають панад ставом срібні стріли,
тільки ж падають вони десь в іншім місці.
***
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052001904
Свидетельство о публикации №116052001904
Рецензии