Згуба
А дістався геній тій мегері,
що його пустила на ганчірку.
То ж бо й труться вікна ним і двері
і старі облущені одвірки.
Дні минають тихі чи шалені.
За весною поспішає літо.
Від ужитку вже здірявів геній.
Клапті лопотять на рвійнім вітрі.
А щоб той, колись барвистий, штапель
був дістався панночці Марії,
розгорнула б та його у прапор,
що підносить дух, крилатить мрії.
***
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116052001884
Свидетельство о публикации №116052001884
Рецензии