Натовп
А логіки у натовпу чортма,
чи безрозсудно добрий він, чи лютий.
Стрімким бува, як повінь, та розкутим.
І вознесе, й розчавить жартома.
Я натовпу не те, що не люблю,
йому я, безіменному, не вірю,
бо обернутись може в зграю звірів,
а звірі рвуть і топчуть без жалю.
Герою, що юрба тебе несе,
як підняла на плечі, так і кине.
До речі, носять же і домовини,
а в них хіба що вже не так трясе.
Тож постривай, любимцю, постривай.
Як масова любов тобі минеться,
то ти не дуже на людей тих сердься,
бо всьому на землі приходить край.
Толпа
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116051901532
Свидетельство о публикации №116051901532
Рецензии