Край дороги я стою, в поле поглядаю,
Чарівні тут крєвиди ,з легкісттю зітхаю.
Ось пухнасті білі хмарки до купи збираються
З ними легкий вітерець, мов с дитями бавиться.
Я сюди зненацька втік від клопот у місті,
Тут немає ні машин,ні людської злісті.
Скрізь трава росте та пахне і птахи співають
Та, метелики барвисті у степу літають.
Сонце світить особливо у блакитнім небі
Та, душа не відчуває жодної потреби.
Коник гучно цвіркотить, весело стрибає,
Середовище навколо вірші надихає.
Моє серденько радіє від цього покою,
Від неба просторого ,що над головою.
Я щасливий ,що мав змогу ось тут опинитися
І природньою красою до схочу напитися.
Сосєдка О.Д. 18.05.2016р.
У степу
© Copyright: Александр Соседка, 2016
Свидетельство о публикации №116051807240
Свидетельство о публикации №116051807240
Рецензии